Вже близько 2 років я знаходжуся у стані перманентної депресії. Так, війна змінила життя майже всіх. Я була вимушена цього року піти з роботи, де я працювала більше 7 років. Так, проєкт закрився через війну. Тож близько двох місяців я шукала нову роботу. Надіслала більше 50 резюме та пройшла більше 10 співбесід. Стажувалася одночасно на двох місцях, бо не знала де краще, і працювала по 14 годин на добу.


Я обрала ту, що сподобалась більше. За 8 місяців моя зарплатня зросла на третину. Я пашу як коняка. Чи радують мене ті гроші? Ні. Якби це був мирний час, все було б інакше. Бо гроші не дарують настрій, не можуть врятувати від ракети та повернути додому дорогих людей, які зараз на війні. Ну так, можливо олігархам дарують, бо в них інші доходи. Тож є про що мріяти.


Я переконалася, що можна бути щасливою з трьома копійками в кишені.


Цього року в мене немає святкового настрою. Тому я захотіла зимової казки. Хоча з нею теж не склалося, погода підвела. Але так, я зараз у казковому місці. Гуляю в лісі по пів дня. Намагаюся повернути рівновагу та гармонію.