Майя

Не вдалося приміряти спідницю)

Взимку не дуже цікаво купувати одяг.
Мені більше подобається весна, літо.
Сексуальніше, на дотик приємно.
Кілька днів назад, поїхав в місто.
Після того, як вирішив своє питання.
Необхідно прогулятися в магазинах жіночого одягу.
Обійшовши деякі магазини, натрапив на мініспідницю.
Довго на неї дивився.
Вибору розміру не було.
Пішов в приміряльню, була невеличка черга.
Підійшов, показав, в мене спідниця.
Так глянула продавець на мене, вона жіноча, так відповів я.
Хочу приміряти.
Вона жіноча, промовила продавець.
Знаходячись поряд зі мною стороні люди, глянули на мене.
Все-таки вирішив, ще раз спробувати.
Продавець ,спідницю тримала в руці.
Хочу поміряти, промовив я.
Щось вона «буркнула» я не все зрозумів.
Вирішив більше не спілкуватися з нею.
Спідниця залишилася з нею.
Коли відійшов від примірочна побачив, як(для мене не зрозуміло, продавець позвала іншого продавця, чи та сама побачила, щось відбувається біля примірочній, сама підійшла.)
Коли йшов від примірочна в зал, де знаходиться жіночий одяг.
Спостерігав, як дві продавчині шепотіли, усміхалися, також дивилися в мій бік)
Можливо щось куплю, без примірки.
Шкода, настрій був зіпсований.
Постоявши кілька хвилин біля одягу.
Пішов з магазину.
Мені було дуже, дуже неприємно.
Памʼятаючи колись міряв спідницю, боді, лосини, сукні, інше приміряльний, було страшно, збуджуючи, задоволення.
Цього разу уви..
На душі залишилося спустошення!
Висновок)


Шкода, що в Україні немає спеціалізованих магазинів для кросдресерів, трансексуалів, сісі-дівчаток, інші.
Маю на увазі не інтернет-магазин
Людина прийшла, що захотіла вибрала, купила.
Персонал підкажіть, що тобі краще підійде.
Ніхто не буде тебе судити, дивитись не зрозумілим поглядом.
Можливо колись буде в Україні схожі магазини для таких людей?
Також дуже хотілося, щоб були спеціалізовані магазини для БДСМ.
Цікаво, чи станемо колись Європейською державою?
+2
?????? 2 месяцы таму адказаў Майя
Ну, я буду не толерантним критиканом тоді, на відміну від дам.Олеже, твоя історія не просто викликає питання, а змушує замислитися про межі адекватності. Ти зайшов у публічний магазин, вирішив приміряти жіночу спідницю й отримав закономірну реакцію – подив, нерозуміння та, можливо, навіть відразу. Але найцікавіше, що ти ображений! Тут справа не в дискримінації, а у твоїй повній зневазі до соціальних норм. І це не має жодного відношення до sexual education.Продавчиня не твоя прислуга Ти не в якомусь фетиш-клубі, а у звичайному магазині, де працюють люди, важко працюють, при тому не за високу заробітню плату, які не зобов'язані терпіти твої експерименти. Продавчиня не повинна підігравати тобі або виконувати будь-яку твою забаганку. Якщо вона вважала ситуацію нетиповою та дискомфортною, вона абсолютно правомірно могла тобі відмовити. Це не дискримінація – це її професійне рішення. Крім того, покупці прийшли за речами, а не на твій виступ. Їм не цікаво спостерігати, як дорослий чоловік у віці 50+ влаштовує сцену, ще й відкрито говорить, що це приносить йому "страшно збуджуюче задоволення". Уяви, що там були діти. Як ти гадаєш, їхні батьки мали б спокійно спостерігати за цим? Навряд. Якби тобі хтось висловився прямо в обличчя або вигнав з магазину, це теж було б цілком логічно. Бо це ти сам винен у цій реакції Ще ти пишеш, що продавчині перешіптувалися і це тебе начебто обурило до глибини душі. А що ти хотів? Стоячі овації? Люди реагують природно, коли бачать щось, що вибивається із загальноприйнятих норм. Як мінімум – здивування, як максимум – огиду. Ти чудово розумів, що твої дії привернуть увагу, і все одно зробив це. То чого ти тепер ниєш Хочеш самовиражатися? Носи що завгодно вдома, у своєму особистому просторі, в закритих тематичних клубах або на заходах, де це доречно. Але якщо ти лізеш зі своїми "уподобаннями" у публічний простір – будь готовий до відповідної реакції. Це не ти маєш вирішувати, що для людей "нормально", а що "не нормально". Соціум має свої межі, і якщо ти ці межі порушуєш – наслідки будуть відповідні. Хочеш приміряти? Купи онлайн, приміряй вдома, чи на пошті. Повертай, якщо не підійшло. Хочеш купити в магазині – бери мовчки , йди до перевдягалтні, та не влаштовуй сцен. Є секс-шопи, є закриті фетиш-клуби, де ніхто й оком не поведе на твої бажання. Але ти ж шукав іншого, правда? Тобі потрібні глядачі. Чи то магазин. Чи то бдсм-студія, чи вечірка, чи звичайні прохожі на вутиці, про що свідчать твої фотографії. Бо ти від цього саме отримуєш кайф. За рахунок інших. Тут же питання не стільки про спідницю, скільки про твоє его. Повторюсь, неодноразово переглядаючи твої фото, які просто йдуть нескінченним потоком (що також є показником твого самолюбства) де ти в жіночому одязі посеред вулиць, стає очевидним – ти отримуєш задоволення не стільки від самого одягу, а від реакції людей. Бо ти нарцис, потяг якого, у вигляді молодості давно вже пішов. Ти хотів побачити шок, нерозуміння, захват, а можливо, навіть агресію, щоб потім жалітися про "нетолерантність". Але цього разу тобі просто вказали на двері – і це страшно зачепило твоє самолюбство. Олеже, самовираження – це зовсім не те, що ти нав’язуєш іншим. Це твояособиста справа, яка не повинна ставати тягарем для оточуючих.
I.m.h.o.
?????? 2 месяцы таму
У фетишизмі, особливо у тих, хто пов'язує це з TC, важливу роль відіграє психологія володіння. Для деяких людей речі, які раніше носила жінка, мають особливий еротичний сенс. Це пов’язано з ефектом перенесення – фетишист підсвідомо уявляє, що ця річ усе ще «зберігає» її власницю: її запах, частинки шкіри, виділення на кшталт поту, і.т.д (а отже і жіночих феромонів), її стиль, рухи, навіть часточку її енергії. Навіть усвідомлюючи, що речі були випрані, це не заважає створенню образу, який важливий для завершеного враження. Саме тому, речі з секонд-хенду, зазвичай можуть викликати більше збудження, ніж нові. Адже вони вже мали власницю, торкалися її тіла, увібрали її аромат (уявно чи реально), тощо. Особливо це стосується білизни, панчіх, суконь, бюстгалтерів– тобто речей, які були максимально близько до шкіри, і особливо до статевих органів жінки. За аналогією, це можна порівняти з парфумерним фетишизмом, коли навіть слабкий залишковий запах викликає сильне сексуальне збудження.
Тобто, нова річ – це просто шматок тканини певної форми та призначення. Вона може бути гарною, дорогою, зручною, брендованою, але вона «чиста», без історії. Для більшості людей, особливо жінок, без певних нахилів це буде перевагою – приємно купувати щось нове, особисте, тільки своє, яке ще не було в використанні. Але для фетишиста, (а Олег, на мою думку, є прикладом такого, якщо згадати принаймі фото, з його залежами колгот, в т.ч. й рваних,) головне не матеріал, не ціна, не бренд і не стан речі. Головне – її минуле. Те, що вона була частиною чиєїсь жіночності, а отже додає цієї жіночності до його образу чи навіть в альтер-его. Це і робить річ особливо привабливою. I.m.h.o. Треба заккуглятися- бо повторююсь.
Проте, звісно це всього лише домисли сонної людини щодо Олега. І насправді, в секондах, головним чинником що його приваблює- є дійсно саме ціна, а не "історія".
Мої щирі вибачення, що втрутився, не за адресатом. Просто, дрони літають, а сна -в жодному оці. Тому вирішив поділитися своєю думкою щодо відношення нових речей до вже вживаних, в контексті фетишизму, через призму залишкових знань зі студенческої парти.
??????????? 2 месяцы таму АДКАЗАЎ Майя
Колись - будуть (магазини і нецікавість публіки). Бо зараз це питання активно толерується, і д.і.т.и, принаймні за шкільними програмами, виховуються толерантними.
Для змін свідомості потрібен провідник і 40 років. 40 років +- вільного говоріння у ЗМІ скоро будуть. З провідниками (які б суспільно зисковими вчинками ВИКЛИКАЛИ ПОВАГУ у більшості суспільства, і люди змінювали на їх заклик свою думку) стан гірший - їх немає (чи вкрай мало). Можливо, коли/якщо герої війни пороблять камінг-аути, такі провідники з'являться/їх дієво побільшає.
А доти у перелічених Вами категорій 2 виходи:
- або чекати на еволюцію, реалізуючись у вже толерантних місцях типу цього сайту чи секс-шопів,
- або влаштовувати революцію (як у дописі). Усвідомлюючи, що відповідь/наслідки революції ЗАВЖДИ несприйняття, агресія, біль, а то і к.р.о.в. Боїмося, не хочемо по морді - не ліземо в драку.
Так влаштований людський світ, по-інакшому не буде. Купа наукових робіт і лекцій по темі.
?????? 2 месяцы таму
Morning.
Та сплю дуже чутко. Стрільбу чув, звук двигуна теж, але момент збиття, ймовірно, пропустив. Низько літають. Хоча, скоріш за все, таки збили. Ну, то таке. Тим більше, за містом завжди тихо, тому будь-який звук здається гучнішим, ніж у місті. Але що мені скаржитися? Те, що я чую, – це ніщо в порівнянні з тим, через що у значно більшій мірі проходять люди в Харкові, Дніпрі, Херсоні та інших прифронтових містах.
Але до приємного. Щодо "приміряти і не купити"—як припущення, це не варіант. І зараз я не про Майю. Хоча пам'ятаю її пости, не такі вже й старі, де вона соромилася навіть звернутися до продавця. А тепер – йде на прямий конфлікт. В присутності, наскільки я розумію, й інших покупців. Еволюція, як то кажуть, очевидна. Але, вона пані досвідчена- тож сама розбереться. Для деяких людей важливо мати певні речі, що завжди під рукою—щось на кшталт "трофеїв". Це дає відчуття комфорту, впевненості, а інколи – і контролю над власними емоціями. У випадку ж фетишистів такі речі можуть виконувати ще й роль "якоря", який допомагає швидко перемикатися у потрібний стан або підтримувати звичний ритуал.
У виключних випадках - так, сором присутній. Особливо якщо людина відчуває певний внутрішній конфлікт між власними бажаннями та соціальними нормами. Багато хто може боятися нерозуміння чи осуду, навіть якщо раціонально усвідомлює, що нічого поганого в цьому немає.
В той же час, варто не забувати, що фетишизм – це не просто "прихильність до речей", як то у випадку з талісманами чи то улюбленими звичками. У сексологічному сенсі це глибший механізм, де певний об'єкт або дія стають ключовими для отримання збудження. На цьому, напевно, йи зупинюся, бо "Остапа знову понесе".
Пані Юлія 2 месяцы таму АДКАЗАЎ Майя
Важко сказати)
Були такі випадки, що вибирав, підказувала продавець, міряв пʼять пар різноманітних лосин, джинси скіни, стрейч.
Сподобалось, як одна продавчиня в серйозному бутику дозволила поміряти дві-три сукні.
Є фото на цьому сайті.
Деякі речі купував.
Мені цікаво є на сайті чоловіки, які можуть легко, поміряти жіночі речі в магазині?
Чому б ні, якщо тобі подобаються речі і ти хочеш приміряти, щоб вирішити з покупкою. І ти точно знаєш, що завжди можеш туди звернутись і там точно все ок буде, тим паче ти вже маєш речі з того магазину.


Головне не докучати консультантам, бо є багато людей не у собі, дуже м'яко кажучи.
Майя 2 месяцы таму адказаў Майя
Добрий день!
Дякую всім за відповідь.
Перше)
Знаходячись в жіночих магазинах, відділи, практично ніколи не бачив дітей.
Іноді мамки приходять з дітьми.
В основному купують дорослі жінки, дівчата.
Завжди веду толерантно, вибрав певну річ, купив без примірки, іноді міряю.
Стараюсь менше привертати увагу до себе.
Воно мені не потрібно.
Тому краще купувати на секонд-хенд, більше шансу приміряти речі.
Хоча також іноді буває непорозуміння.
Друге)
Мені не треба продавець-консультант.
Якщо підкажете добре, ні значить, ні.
Головне, щоб менше питань ставити, коли хочу приміряти певний одяг.
Третє)
Щось не бачив, щоб на секондах заходилися діти.
Наступного разу коли поїду на секонд, обовʼязково подивлюсь чи є діти?
Четверте)
Перед примірочна, чим менше людей, тим краще для мене.
Збудження…
Більше страху ніж збудження перед примірочна.
Боротьба з собою, суспільством, яке не дуже сприймає.
Нікому нічого не навʼязую, кожна людина сама вирішує ким бути.
Хочу бути самим собою.
В примірочна відчуваю задоволення, збудження але є трохи страху, щоб випадково з сторонніх не заглянув за ширму.
Було пару випадків, коли один чоловік випадково відкрив штору.
Добре, що не встиг перевдягнутися.
Зайнято, сказав йому.
Він вибачився.
Так само, коли одна жінка помилилася.
Головне все обійшлося.