Людина планує, а Бог керує.
Я належу до тієї когорти людей, які вважають, що щастя знаходиться в їхніх руках. І дійсно я зазвичай багато планую, але досить часто життя вносить свої корективи.
Це до допису пані Юлії у відповідь на мій пост. Можна скільки завгодно планувати, досить ретельно обирати собі партнера для життя , шлюбу, але все одно, немає стовідсоткової гарантії, що це дасть вам щастя. Бо за своєю натурою люди іноді брехливі та можуть казати те, що вам хочеться почути, а не те що думають насправді.
Вперше я дуже сильно розчарувалася в людях, коли мені було трохи більше 19 років. На той час в мене були серйозні стосунки з хлопцем. Ми зустрічалися півтора роки. Я не знаю, скільки б ще тривали ці стосунки, аби не один випадок. Хлопець був дуже серйозним, амбіційним, працював на хорошій роботі, непогано заробляв, мав цілі і бажання розвиватися. Тож десь у своїх мріях я вже планувала, як ми народимо діточок та будемо у старості гуляти разом по парку.
Ми про це говорили, він казав що не проти одружитися, коли закінчить університет. І до речі залишалося зовсім небагато часу до дипломування. Та мої очі відкрив порваний презерватив. І так сталося, що в мене була затримка на тиждень. Звичайно ж я розповіла йому про свої побоювання і його реакція була неочікуваною для мене.
Він дістав із тумби таблетки для переривання вагітності. І упаковка була вже почата, тобто в блістері не вистачало кількох таблеток. Я подивилася термін придатності і зрозуміла, що вони були виготовлені у той час, коли ми вже зустрічалися. Отже, одночасно зі мною, він ще з кимось зустрічався. В той день я відмовилася пити таблетки та пішла від нього. Я не завагітніла, але вся ця ситуація дозволила мені реально подивитися на речі. Півтора роки стосунків котові під хвіст. Всі ці розмови про сім'ю та одруження - фейк.
Те що ми собі плануємо - це одне, але буває дуже багато факторів, які не дозволять втілити в життя наші плани.
До речі, буквально через два тижні після розриву стосунків, я зустріла свого майбутнього чоловіка. І так, з ним я взагалі нічого не планувала. На мою думку це був точно не найвдаліший варіант для створення сім'ї. Але я помилилася. Тож життя знову розставило все на свої місця.
Це я до того, що ми не завжди бачимо людей такими, якими вони є насправді. Ми самі створюємо в голові певні образи, які сформовані нашими враженнями та емоціями. Ну і так, любов затьмарює очі.
Це до допису пані Юлії у відповідь на мій пост. Можна скільки завгодно планувати, досить ретельно обирати собі партнера для життя , шлюбу, але все одно, немає стовідсоткової гарантії, що це дасть вам щастя. Бо за своєю натурою люди іноді брехливі та можуть казати те, що вам хочеться почути, а не те що думають насправді.
Вперше я дуже сильно розчарувалася в людях, коли мені було трохи більше 19 років. На той час в мене були серйозні стосунки з хлопцем. Ми зустрічалися півтора роки. Я не знаю, скільки б ще тривали ці стосунки, аби не один випадок. Хлопець був дуже серйозним, амбіційним, працював на хорошій роботі, непогано заробляв, мав цілі і бажання розвиватися. Тож десь у своїх мріях я вже планувала, як ми народимо діточок та будемо у старості гуляти разом по парку.
Ми про це говорили, він казав що не проти одружитися, коли закінчить університет. І до речі залишалося зовсім небагато часу до дипломування. Та мої очі відкрив порваний презерватив. І так сталося, що в мене була затримка на тиждень. Звичайно ж я розповіла йому про свої побоювання і його реакція була неочікуваною для мене.
Він дістав із тумби таблетки для переривання вагітності. І упаковка була вже почата, тобто в блістері не вистачало кількох таблеток. Я подивилася термін придатності і зрозуміла, що вони були виготовлені у той час, коли ми вже зустрічалися. Отже, одночасно зі мною, він ще з кимось зустрічався. В той день я відмовилася пити таблетки та пішла від нього. Я не завагітніла, але вся ця ситуація дозволила мені реально подивитися на речі. Півтора роки стосунків котові під хвіст. Всі ці розмови про сім'ю та одруження - фейк.
Те що ми собі плануємо - це одне, але буває дуже багато факторів, які не дозволять втілити в життя наші плани.
До речі, буквально через два тижні після розриву стосунків, я зустріла свого майбутнього чоловіка. І так, з ним я взагалі нічого не планувала. На мою думку це був точно не найвдаліший варіант для створення сім'ї. Але я помилилася. Тож життя знову розставило все на свої місця.
Це я до того, що ми не завжди бачимо людей такими, якими вони є насправді. Ми самі створюємо в голові певні образи, які сформовані нашими враженнями та емоціями. Ну і так, любов затьмарює очі.