Вчимося базовим принципам. Статика.
Вузли, з якої сторони тури фіксувати, з якої - канукі, як робити хрестики будь-де, все таке інше. Я вже бачу простір для творчості, в тому числі для фотографа.
Лише одне питання все ще хвилює мене. Де ж в цьому художньому в'язанні, власне, бдсм?
Так, я вже бачу його десь на горизонті. Десь через 1000 зав'язаних синглів, коли це буде робитись на рівні рефлексів, не задумуючись. Тоді можна подумати і про інше. А поки це лише в'язання.
Моделям прикольно, моделі кайфують. Рігери ламають мозок. Чи може бути інакше? Може, колись, через 1000 вузлів...