Строгий флоггер – це девайс з товстої (~4 мм) сиромятної шкіри. Хвости мають довжину 40-60 см, зазвичай вони жорсткі. При звичайній техніці флагеляції він може завдати сильного болю, залишити неприємні сліди або навіть травми.


Проте існують і безпечні техніки, які, незважаючи на свою легкість, дарують дуже цікаві та інтенсивні відчуття, не будучи при цьому травматичними (за умови правильного підходу). Окрім техніки, важливо також розвивати контроль за своїм станом – захопившись, можна допустити серйозні помилки.


Амплітудна порка. Удар потрібно виконувати з великим розмахом, але без значних зусиль. Тренуватися слід на подушках, щоб хвости "падали" на поверхню. В залежності від шкіри та витривалості партнера, швидкість падіння можна регулювати, але якщо розганяти – то лише в кінці траєкторії, тоді кінетична енергія буде значно меншою, але удар вийде більш різким.


Варто розганяти девайс приблизно на 10-15 сантиметрів від тіла. Удар виходить досить чутливим, але шкіра не "пробивається" – після дії залишаються лише червоні смуги, маленькі синці трапляються вкрай рідко, але й вони швидко проходять, за кілька годин. Приблизно така ж техніка і зі спанкерським стеком – можна пороти навіть промежину без ризику травм. Тобто розмах великий, а сила додається лише в кінці траєкторії.


Удар з протяжкою. Цей удар дуже небезпечний, він може легко порізати шкіру, якщо виконати його неправильно. Хвости ковзають по шкірі, виникає "ріжучий ефект".


Траєкторія – по кривій, хвости повинні йти за рукою, тобто лягати не перпендикулярно шкірі, а ковзати по ній. Такий удар строгачем передбачає дуже точний рух – якщо "пережати" – будуть порізи, але при правильному зусиллі у партнера виникають відчуття, як від дюжини ножів, що ковзають по тілу. Дуже незвичне, гостре, емоційне.


Точкові удари. В принципі, їх можна виконувати будь-яким коротким/середнім девайсом – навіть до 9-ти хвосток.


Початкова позиція флогу – на поясі (спереду або збоку), або під рукою. Зап’ястя рухає флогом не зверху вниз, а знизу вгору, причому цей рух має відбуватися, коли рука вже випрямлена. Завдяки цьому досягається максимальна швидкість хвостів, що йдуть слідом за рукою. Тобто не по дузі, а по прямій.


І найголовніше – коли кінчики торкаються шкіри, потрібно різко забрати руку до себе, зігнувши в лікті в горизонтальній площині. Удар вийде дуже різким, колючим, точковим. Наче спиці впиваються в шкіру...
Тренуватися найкраще на неживому об'єкті. Якщо під рукою немає манекена або боксерської груші, тренуйтеся на стіні або меблях. Але відразу бити по живому не рекомендується.


Описано складно, але досвідчені флагелянти знають ці всі удари. А Домінантам з ременем на це начхати, бо навряд вони колись придбають строгач, та я й не думаю, що вони про нього знають.
Фото ілюстративне.