😉Справедливості за ради публікую розповідь про пошук Тематичної партнерки від імені нижніх


Всі збіги з іменами чи ніками - випадкові і не відносяться до реальних людей


«У пошуках Пані: пригоди сабмісіва онлайн»


⸻


Глава 1: Сабмісив із гарною освітою


Андрій був сабмісивом нового покоління.
Не з тих, що мріють, щоб їм “застібнули повідець і наказали мовчати навіки”, — ні.
Він підійшов до питання системно: із Google-доками, таблицею «хочу/не хочу», кількома онлайн-сесіями з професіоналками (з NDA, між іншим) — і чітким наміром знайти Свою Пані.


Не аби кого.
Не “будь ласка, хай хоч хтось мене принизить”.
А Доміну з великої букви, із мозком, стилем і… так, батогом.


Він заповнив анкету на тематичному сайті з такою скрупульозністю, що викладачка з наукового стилю заплакала б від щастя:
• вказав усі межі;
• прописав інтереси з посиланнями на глосарій;
• написав есе на тему «Чому повага — основа будь-якого БДСМ».


І натиснув “опублікувати”.


— Ось воно, — подумав він. — Початок великого шляху.


⸻


Фіндом, фейк і фрустрація


Першою відгукнулась «Lady Blackthorn».


Стильний профіль, аватарка в корсеті, підпис: «Я не терплю слабких. Іноді навіть сильних теж не терплю. Пиши з трепетом».


Андрій набрав стримане, шанобливе повідомлення — коротко, по суті, трохи поетично, але не надто.


У відповідь прийшло:


«Песику, спочатку — данина. 500 грн на картку. Потім подивимось, чи вартуєш хоч мого погляду.»


Він кілька секунд просто дивився на повідомлення.
Якщо коротко: розчарування.


Якщо трохи довше: зламані ілюзії, плюс легке бажання піти в монастир.
Але не здався. Бо Андрій не з тих, хто здається після першої данини.


⸻


Доміна-радикалка і дядя Вітя


Другою була “Mistress Xenia”.
Все виглядало цивільно, поки вона не почала надсилати меми зі слоганом: “Чоловік — це помилка еволюції, і я тут, щоб це виправити.”


А потім була промова про кастрацію як новий світовий порядок.
— Дякую, я просто подивлюсь меню, — подумки сказав Андрій і знову пішов у тінь.


Третьою виявилась, як він спочатку подумав, «Містрес Лора».
Все гарно. Навіть занадто.


І от вона пропонує перейти в аудіо. Андрій вагається — але ж треба розширювати зону комфорту?


А тоді він це чує:


«Привєт, зайчик…» — хриплий баритон, явно після двох пляшок пива і пачки “Прими”.


І звук… як сказати… дуже ентузіастичного лупцювання себе об стіл.
Тим столом була, судячи з усього, власна нога.


Так Андрій дізнався, що дядя Вітя — теж у Темі. Просто з іншого боку екрана.


⸻


Груба, як наждак


Остання на той момент — “Mistress RealPain”.


Перші хвилини були багатообіцяючими.


Але щойно він обережно написав:


«Моє табу — образи на публіці»,


…у відповідь отримав:


«Ой, ще один ніжний хлюпик. Іди поплач, лялечко.»


Він… поплакав. Але лише трохи. І тільки душею.


А потім, зробивши третє коло навколо своєї кухні, сів і почав серйозно думати:


«Це точно реальність? Чи я натрапив на секретний кастинг “Доміна року 2007” від темної сторони OLX?»


⸻


Світло у темній кімнаті


І от саме тоді — коли Андрій уже підготувався створити профіль з фразою “Шукаю хаскі та сенс життя, бо Домін не існує” — йому прилетіло повідомлення в одному форумі:


«У Львові буде тематична фемдом-зустріч. Без “данин”, фейків і травм. Просто — знайомства та спілкування. Пиши, якщо цікаво.»


Він написав.


Організаторка відповідала коротко, чітко, із теплотою, якої йому так бракувало:


«Тут безпечно.
Тут із повагою.
І ні, ми не перевіряємо твій баланс на картці.»


Андрій усміхнувся вперше за кілька тижнів.


Можливо, я не знайшов Пані…
Але знайшов напрямок.


Продовження у телеграм book_natastorm