— Люба, ну давай...
— Я не можу, коли він дивиться.
— Хто?
— Кіт.
— Усе, він на кухні. Давай!
— Я не можу.
— Що ще?
— Хом'як...
— Він стоїть у кутку, через шафу нічого не бачить.
— Я хочу, щоб він дивився.