Пані Ольга
Майя - відома attention whore))
Ух ах ох! Знову я буду поганим поліцейським!
Майє, ти серйозно питаєш: «наскільки комфортний цей підвіс?» — і робиш вигляд, ніби це якесь технічне питання. Пісець. Ти просто хочеш, щоб хтось щось сказав. Будь-що. Бо це питання — як і багато схожих раніше — абсолютно пусте. Комфорт — це не вузли й не красива фоточка. Це про тіло. І про те, що воно реально відчуває. А цього по картинці не побачить ніхто.
Навіть найкрутіший ріґер, із досвідом «стіль...
LIRE PLUS
+1
?????? 12 il y a quelques heures a répondu ??????????
Та якщо чесно (чим я вкрай відомий)— я також ще та attention whore. Та яка там whore — справжнісінька attention bitch з досвідом і так, амбіціями! Але, на моє глибоке переконання, саме бажання уваги не є синонімом тупості. Я без персоналій.
Оу, до речі, якщо вже зайшла мова — знову ж таки, на моє абсолютно суб’єктивне, але вперте рогами у ворота переконання, в Майї Олегівни є купа плюсів. Ну реально, не тільки ж мінуси зондом для колоноскопії розглядати.
Наприклад:
— Хто шукає — той знайде свій шматочок теми. За гроші, за коханням, чи просто для колекції. Це вже нюанси. Бо пузом, навіть в квадратики тут особливо панянок не здивувати. Хоча...
— Вік — це взагалі не причина ставити життя на паузу. Це просто цифра, яку можна стерти фільтром, що Майя час від часу таки й робить. Думаючи, напевно, що це ніхто не замічає. Ага.
— Скромним і «ой-я-не-такий» реально важко щось знайти. От Майю скромною назвати не можна де-факто, постійно в русі, постійно в екстравагантній манері. Щодо кількості її партнерок чи партнерів і годі річ вести, там Казанова може навіть заздрити на тому світі. І взагалі, на відміну від багатьох тематичних філософів з синдромом онанізму (то також я. Що природно то не...і.т п.) і диванних домінантів, Майя Олегівна таки публікує щось особисте. Фото, обв'язки, натяки на фемінізацію, що хоч без сліз і не подивишся, але азарт та цілеспрямованість просто змушують зняти ковпака з голови. Короче, практика, а не лише теорія, чи картинки з інтернету (на диво, це знову про мене).
Так-то воно все могло б бути цілком приємно… якби не її пости з міркуваннями. І публікації. І питання. І, бляха, отой вайб болю, що просочується між рядками. Хоча, пси мазохісти, напевно, кажуть спасибі.
Але що ж — така вже її attention whore-філософія.
I.m.h.o.