Хотіла писати про інше, але мене знову звинуватять, що я лізу у те, чого не розумію. Тобто у фемдом.


Тож буду писати про те, на чому розуміюся. Koshka питала, чи відчували катарсис та яке до нього ставлення.


Для мене це перезавантаження, очищення, звільнення від проблем, що є в голові. Вперше мені було складно і психологічно важко ридати перед чоловіком. Так, набагато важче ніж роздягатися чи секс. Я не відчуваю сорому, будучи оголеною. Так, мені подобається моє тіло і я відчуваю себе жіночною та бажаною. Тож сором, мабуть, це не зовсім про мене. Хоча точно знаю, що Верхні з фетишем на сором знають, як його домогтися. Є безліч психологічних прийомів.


Чи обов'язково для катарсису біль? Думаю, що ні. Бо тема дуже багатогранна. Тут потрібен певний коктейль емоцій. Для мене це дрібка перцю, страху, болю, збудження. І так, головний інгредієнт - певна поведінка Верхнього. Це жорсткість і відсутність жалю. Адже перед катарсисом я можу хникати, просити припинити. Якщо Верхній спасує, все піде під три чорти.


Від мене знову світлини лісу)