Перші кроки
Коли я починала робила перші кроки в темі, то ще не зовсім розуміла, як це все працює. Навіть уявлення не мала, що таке вірт і взагалі, що існує секстинг. Та реальність виявилася прозаїчною.
На одному з тематичних сайтів, я познайомилася з Верхнім. Він мешкав у сусідньому місті, тож ми збиралися зустрітися. Принаймні на той час так думала, бо він мене в цьому запевняв. Так от, наше спілкування почалося зовсім невинно, у такому дружньому форматі. З кожним днем ми знайомилися все ближче і ближче, а спілкування ставало більш відвертим.
Кілька разів я пропонувала зустріч. Він мені розповідав про якісь проблеми на роботі, потім проблеми з сім'єю, родичами. Тобто в нього не виходило приїхати до мене.
На той, час дехто з рідних жив у цьому місті, тож в одну суботу я поїхала у гості. Цьому Верхньому запропонувала зустрітися. Мені здавалося, все надто простим. Адже нікуди йому їхати не потрібно, бо сама приїду. Та як не дивно, але в нього знову з'явилися якісь справи.
Того моменту я зрозуміла, що взагалі ніхто зі мною в реалі зустрічатися не збирається. Адже його влаштовує наше віртуальне спілкування та обговорення тематичних фантазій.
Невдовзі я знайшла Верхнього в реалі. Цей чоловік продовжував мені іноді писати. Тоді я відповіла, що наразі вже маю Верхнього, тож спілкуватися більше не буду.
Уявляєте моє здивування, коли він почав істерити і розповідати, що в нас же були стосунки. Як я взагалі посміла зустрічатися з іншими чоловіками?
Саме в той день я зрозуміла, що все, чому потрібно вірити, це вчинки. Бо літери в повідомленнях - це ілюзія.
На одному з тематичних сайтів, я познайомилася з Верхнім. Він мешкав у сусідньому місті, тож ми збиралися зустрітися. Принаймні на той час так думала, бо він мене в цьому запевняв. Так от, наше спілкування почалося зовсім невинно, у такому дружньому форматі. З кожним днем ми знайомилися все ближче і ближче, а спілкування ставало більш відвертим.
Кілька разів я пропонувала зустріч. Він мені розповідав про якісь проблеми на роботі, потім проблеми з сім'єю, родичами. Тобто в нього не виходило приїхати до мене.
На той, час дехто з рідних жив у цьому місті, тож в одну суботу я поїхала у гості. Цьому Верхньому запропонувала зустрітися. Мені здавалося, все надто простим. Адже нікуди йому їхати не потрібно, бо сама приїду. Та як не дивно, але в нього знову з'явилися якісь справи.
Того моменту я зрозуміла, що взагалі ніхто зі мною в реалі зустрічатися не збирається. Адже його влаштовує наше віртуальне спілкування та обговорення тематичних фантазій.
Невдовзі я знайшла Верхнього в реалі. Цей чоловік продовжував мені іноді писати. Тоді я відповіла, що наразі вже маю Верхнього, тож спілкуватися більше не буду.
Уявляєте моє здивування, коли він почав істерити і розповідати, що в нас же були стосунки. Як я взагалі посміла зустрічатися з іншими чоловіками?
Саме в той день я зрозуміла, що все, чому потрібно вірити, це вчинки. Бо літери в повідомленнях - це ілюзія.