Не певна я, що цей матеріал взагалі буде цікавим для більшості людей, які тут знаходяться. А ті, хто цікавиться цим девайсом, вже вміють ним працювати.

Кнут приносить задоволення не лише за рахунок сили впливу, а й завдяки його візуальній естетиці, «смаку» болю та рівню взаєморозуміння між партнерами. Ну і так, він прикольно клацає. Дуже страшно, а страх для мене потрібний на сесії.

Навчатися поводженню з кнутом, як і з будь-яким іншим інструментом, потрібно поступово. Категорично не варто починати одразу на людині – набагато краще потренуватися на манекені!

Важливо досягти точності, стабільності та контролю сили.
Головне – навчитися потрапляти в ціль із потрібною силою та під правильним кутом.
Для занять знадобиться просторе приміщення. Варто уникати розкішних світильників або крихких предметів, які можуть випадково постраждати.

В якості мішені бажано використовувати об’єкт із власною масою, який не буде занадто рухливим. Наприклад, м’який обідній стілець або пластикові пляшки, наповнені водою.

Робоча частина (20-30 см кінця кнута, яка безпосередньо стикається з тілом) повинна бути м’якою та легкою. Уникати варто будь-яких обтяжувачів, жорстких вставок або ременів, адже швидкість польоту цієї частини дуже висока та створюює ефект клацання.

Від двох Верхніх, які працювали з кнутом, чула, що краще цей девайс купувати десь на вечірках, щоб можна було одразу оцінити керованість інструменту. Справа в тому, що всередині кнута є сердечник. Він може бути шкіряним або силіконовим. І тут вже вибір залежить від Садиста. Яким він полюбляє керувати. Бо деякі з садистів скаржилися на те, що кнутами від певних майстрів важко керувати. Вони летять, куди їм хочеться. Тож про точність мови не йде. А з цим девайсом це дуже важливо. Це як снайперська гвинтівка. Якщо збитий приціл, то нічого не вийде. Але ж і кривих рук ніхто не відміняв. Це точно девайс не для початківців.