🩵🩷🤍🩷🩵


Видимість – це не про те, щоб кричати «ми є, і ви мусите нас любити». Це про базові речі: право бути собою, жити без страху, отримувати належну медичну допомогу без принизливих питань і застарілих тестів на «справжність».


Бо трансгендерність – не набір стереотипів. Ми всі різні. Хтось хоче асоціюватися з певними проявами маскулінності чи фемінності, хтось – ні. Хтось мріє про хірургічний чи гормональний перехід, хтось просто хоче, щоб їх поважали без цього. І все це нормально.


Видимість – це не про «вип’ячування себе». Це про те, щоб нас не дискримінували на роботі, не ставили принизливих питань на співбесідах, не заглядали в паспорт, шукаючи «помилку». Це про те, щоб юридично наше ім'я та стать не були чимось, що треба «доводити».


Це ще й про комфорт у соціумі. Коли на першому місці – не наш гендер, а наша особистість, професійні навички, вміння, характер. Бо трансгендерні люди – це ваші лікарі, вчителі, баристи, програмісти, водії трамваїв, судді. І все, що потрібно – це поважати нас так само, як і всіх інших.


Люди придумали, що гендерів два, що вони незмінні і нерозривно пов’язані з біологічною статтю. Але реальність складніша, багатогранніша, і саме тому ми тут. Щоб нагадати світу: ми існуємо, і нам не потрібно схвалення, щоб бути собою.


Зі святом, мої чудові транс-зірки 🏳️‍⚧️ Картинки АІшні