Не тому чоловіку Ви то написали. З почуттями громадянина в мене не склалось, дому - немає, дітей - немає, черг соціальних сексуальних працівниць які прямо хочуть втілити бажання захисників інвалідів теж щось не видно. Чужі діти мені навряд чи забезпечать гідне життя як і вся держава. Після перемоги для мене нічого не зміниться.
Шкода конкретних людей які там без ротації, але якщо лізти в пекло то хотілося б трохи кращу мотивацію.
З примусу піду, і нікуди не дінусь, при оточенні Києва піду добровольцем. Ці речі вже вирішені. А агітувати мене, те ще задоволення