ҰЛТТЫҚ ЖҰМЫСШЫЛАР
SchoolMaster
Көрілді 24 сағат бұрын
Порка. Игры с телом и чувствами. При симпатии и хорошем поведении возможен секс ;)
ХАБАР
Бұл пайдаланушыда дарылмалар жоқ. Бірінші бол!
Kyiv, Украина
Көбірек ақпарат көрсету
Альбомдар 1 Барлық фотосуреттер
Профиль суреттері
0 фото
Возраст
5 фото
3 Пост
7 Қол қойылған
POSTS REPLIES
SchoolMaster
біраз бұрын Сілтеме

Життя рудих

+6
0
SchoolMaster
біраз бұрын Сілтеме

Про купівлю рабів та її правила

«Кабус-наме» (Персія, ХІ століття), з глави «Про купівлю рабів та її правила»:
«Більшість людей вважають, що купівля рабів — це справа торгова, але знай, що купівля рабів і наука про це належать до філософії. Адже кожен, хто купує товар, якого не знає, буде обманутий, а найважче — пізнати людину. У людини пороків і чеснот багато, і буває так, що один порок закриває сто тисяч чеснот, а одна чеснота покриває сто тисяч пороків. Пізнати людину можна лише за допомогою науки проникливости та досвіду, а наука проникливости цілковито входить до науки пророчої, досконалости в якій не досягає ніхто, крім надісланих пророків, які за допомогою проникливости можуть розпізнати добро і зло людей, приховані в них».
«Знай, що при купівлі рабів є три умови: одна — вміння проникливістю розрізняти явні та приховані пороки і чесноти. Друга — вміння за ознаками розпізнавати приховані та явні недуги. Третя — знання порід і недоліків та достоїнств кожної з них».
«Коли купуєш раба, добре все обдумай, бо покупці на рабів бувають різні. Бувають такі, що дивляться на обличчя, а на тіло та інше не дивляться, а бувають і такі, що не дивляться на обличчя, а дивляться на тіло та інше, хочуть тонкого і витонченого чи жирного і м’ясистого. Але кожен, хто дивиться на твого раба, насамперед дивиться на обличчя, а лише потім на тіло, адже обличчя його завжди можна бачити, а тіло побачиш тільки час від часу. Тому краще обирати раба гарного, адже і ти постійно будеш бачити його обличчя. Перш за все дивись на очі і брови, потім на ніс, губи і зуби, потім дивись на його волосся, бо Господь Великий і Славний, усім людям красу вклав в очі та брови, витонченість — у ніс, солодкість — у губи та зуби, свіжість — у шкіру обличчя, а волосся на голові зробив прикрасою всього цього, адже волосся він створив заради прикраси. Так треба дивитися на тіло. Якщо очі і брови гарні, в носі витонченість, у губах і зубах солодкість, у шкірі свіжість, — купуй, а про інше не турбуйся. Якщо ж цього всього немає, він має бути витонченим. І, на моє переконання, витончений без краси краще, ніж гарний без витончености».
«А ознаки розумного та удачливого раба такі: він мусить бути струнким, з помірним волоссям і помірною кількістю м’яса, білий, рожевуватий, з широкою долонею, великим проміжком між пальцями, широким чолом, темно-сірими очима, відкритим обличчям, безмежно схильним до сміху. Такий раб годиться для навчання наукам і виконання робіт по господарству, як-от переписка, робота з казною, і в будь-якій справі він — людина вірна».
«Ознаки раба, придатного для військової справи, — з жорстким волоссям, гарного зросту, стрункий, міцної статури, з міцним м’ясом і твердими пальцями та твердими кістками, шкіра і члени тіла у нього грубі, і суглоби міцні, з протягнутими судинами, всі жили на тілі помітні і опуклі, з широкими долонями, широкогрудий, широкоплечий, з міцною шиєю. Якщо голова у нього лиса, це краще. І потрібно, щоб у нього був запалий живіт, підтягнуті сідниці, і міцні зв’язки, а коли він ходить, ікри повинні підніматися вгору. Обличчя повинно бути похмуре. Потрібно, щоб він був чорнявий. І будь-який раб з такими якостями — воїн сміливий і удачливий».
«При купівлі раба уклади, і пощупай йому обидва боки, і гарненько подивись, чи не болить у нього де, і чи немає пухлини. Якщо є, то це, напевно, хвороба печінки або селезінки. Коли розглянеш ці ознаки прихованих недуг, шукай також і явних, як-от запах з рота і носа, свищі, глухота, уповільнена мова, заїкання, правильна хода, правильність і міцність ясен, щоб тебе не обдурили».
«Раба, який в іншому місці був улюбленцем, не купуй, бо, якщо не будеш його балувати, він або втече, або захоче бути проданим, або в серці зненавидить тебе. Якщо ж почнеш його балувати, вдячності до тебе він не відчує, бо це він вже бачив і в іншому місці. Рабів купуй з таких місць, де з ними погано поводилися, щоб він був тобі вдячний, якщо ти хоч трохи краще з ним обійдешся, і полюбив тебе».
«Час від часу даруй щось рабам, не допускай, щоб вони завжди потребували грошей, бо інакше вони вимушено підуть шукати грошей. Рабів купуй дорогих, адже сутність кожної речі співмірна її ціні. Того раба, у якого було багато господарів, не купуй, бо в жінці, у якої було багато чоловіків, і в рабі, у якого було багато господарів, хорошого мало. Купуй тільки те, що буде розмножуватися».
«Якщо раб по-справжньому захоче, щоб його продали, не сперечайся і продавай. Кожній дружині і рабові, які хочуть розлучення і продажу, поступайся, бо ні тій, ні іншому не зрадієш. Якщо раб навмисно лінується і свідомо здійснює проступки в роботі, не випадково і не через помилку, не вчи його спритності, він ні за яких обставин не стане проворним і спритним. Скоріше продавай такого раба, бо сплячого можна розбудити одним окриком, а лінивого ні трубами, ні барабанами не розбудиш».
«Не дозволяй, щоб у твоєму домі раби браталися один з одним, а рабині називали себе їхніми сестрами, від цього великі виникають лиха. І на рабів, і на вільних своїх накладай тягар співмірно їхнім силам, щоб, ослабнувши, вони не стали непокірними. Сам будь справедливим, щоб бути доброчесним серед доброчесних. Раб повинен вважати свого господаря братом, і сестрою, і матір’ю, і батьком».
«Раба, який перебував у багатьох работорговців, не купуй, бо раб повинен боятися работорговця, як осел коновала. Раб, який увесь час через будь-яку дрібницю хоче, щоб його продали, не боїться свого продажу і купівлі, до нього не прив’язуйся, добра від нього не отримаєш, обміняй його на іншого».
Jean-Léon Gérôme, «Le Marché aux Esclaves», 1871
КӨБІРЕК ОҚУ
+4
1
SchoolMaster
біраз бұрын Сілтеме
0
0
SchoolMaster
біраз бұрын Сілтеме

Спитав у ШІ що він думає про порку сідниць

+6
1
ХАБАР
SchoolMaster
Көрілді 24 сағат бұрын
Порка. Игры с телом и чувствами. При симпатии и хорошем поведении возможен секс ;)
Бұл пайдаланушыда дарылмалар жоқ. Бірінші бол!
Kyiv, Украина
Көбірек ақпарат көрсету
Альбомдар 1 Барлық фотосуреттер
Профиль суреттері
0 фото
Возраст
5 фото
3 Пост
7 Қол қойылған
POSTS REPLIES
SchoolMaster
біраз бұрын Сілтеме

Життя рудих

+6
0
SchoolMaster
біраз бұрын Сілтеме

Про купівлю рабів та її правила

«Кабус-наме» (Персія, ХІ століття), з глави «Про купівлю рабів та її правила»:
«Більшість людей вважають, що купівля рабів — це справа торгова, але знай, що купівля рабів і наука про це належать до філософії. Адже кожен, хто купує товар, якого не знає, буде обманутий, а найважче — пізнати людину. У людини пороків і чеснот багато, і буває так, що один порок закриває сто тисяч чеснот, а одна чеснота покриває сто тисяч пороків. Пізнати людину можна лише за допомогою науки проникливости та досвіду, а наука проникливости цілковито входить до науки пророчої, досконалости в якій не досягає ніхто, крім надісланих пророків, які за допомогою проникливости можуть розпізнати добро і зло людей, приховані в них».
«Знай, що при купівлі рабів є три умови: одна — вміння проникливістю розрізняти явні та приховані пороки і чесноти. Друга — вміння за ознаками розпізнавати приховані та явні недуги. Третя — знання порід і недоліків та достоїнств кожної з них».
«Коли купуєш раба, добре все обдумай, бо покупці на рабів бувають різні. Бувають такі, що дивляться на обличчя, а на тіло та інше не дивляться, а бувають і такі, що не дивляться на обличчя, а дивляться на тіло та інше, хочуть тонкого і витонченого чи жирного і м’ясистого. Але кожен, хто дивиться на твого раба, насамперед дивиться на обличчя, а лише потім на тіло, адже обличчя його завжди можна бачити, а тіло побачиш тільки час від часу. Тому краще обирати раба гарного, адже і ти постійно будеш бачити його обличчя. Перш за все дивись на очі і брови, потім на ніс, губи і зуби, потім дивись на його волосся, бо Господь Великий і Славний, усім людям красу вклав в очі та брови, витонченість — у ніс, солодкість — у губи та зуби, свіжість — у шкіру обличчя, а волосся на голові зробив прикрасою всього цього, адже волосся він створив заради прикраси. Так треба дивитися на тіло. Якщо очі і брови гарні, в носі витонченість, у губах і зубах солодкість, у шкірі свіжість, — купуй, а про інше не турбуйся. Якщо ж цього всього немає, він має бути витонченим. І, на моє переконання, витончений без краси краще, ніж гарний без витончености».
«А ознаки розумного та удачливого раба такі: він мусить бути струнким, з помірним волоссям і помірною кількістю м’яса, білий, рожевуватий, з широкою долонею, великим проміжком між пальцями, широким чолом, темно-сірими очима, відкритим обличчям, безмежно схильним до сміху. Такий раб годиться для навчання наукам і виконання робіт по господарству, як-от переписка, робота з казною, і в будь-якій справі він — людина вірна».
«Ознаки раба, придатного для військової справи, — з жорстким волоссям, гарного зросту, стрункий, міцної статури, з міцним м’ясом і твердими пальцями та твердими кістками, шкіра і члени тіла у нього грубі, і суглоби міцні, з протягнутими судинами, всі жили на тілі помітні і опуклі, з широкими долонями, широкогрудий, широкоплечий, з міцною шиєю. Якщо голова у нього лиса, це краще. І потрібно, щоб у нього був запалий живіт, підтягнуті сідниці, і міцні зв’язки, а коли він ходить, ікри повинні підніматися вгору. Обличчя повинно бути похмуре. Потрібно, щоб він був чорнявий. І будь-який раб з такими якостями — воїн сміливий і удачливий».
«При купівлі раба уклади, і пощупай йому обидва боки, і гарненько подивись, чи не болить у нього де, і чи немає пухлини. Якщо є, то це, напевно, хвороба печінки або селезінки. Коли розглянеш ці ознаки прихованих недуг, шукай також і явних, як-от запах з рота і носа, свищі, глухота, уповільнена мова, заїкання, правильна хода, правильність і міцність ясен, щоб тебе не обдурили».
«Раба, який в іншому місці був улюбленцем, не купуй, бо, якщо не будеш його балувати, він або втече, або захоче бути проданим, або в серці зненавидить тебе. Якщо ж почнеш його балувати, вдячності до тебе він не відчує, бо це він вже бачив і в іншому місці. Рабів купуй з таких місць, де з ними погано поводилися, щоб він був тобі вдячний, якщо ти хоч трохи краще з ним обійдешся, і полюбив тебе».
«Час від часу даруй щось рабам, не допускай, щоб вони завжди потребували грошей, бо інакше вони вимушено підуть шукати грошей. Рабів купуй дорогих, адже сутність кожної речі співмірна її ціні. Того раба, у якого було багато господарів, не купуй, бо в жінці, у якої було багато чоловіків, і в рабі, у якого було багато господарів, хорошого мало. Купуй тільки те, що буде розмножуватися».
«Якщо раб по-справжньому захоче, щоб його продали, не сперечайся і продавай. Кожній дружині і рабові, які хочуть розлучення і продажу, поступайся, бо ні тій, ні іншому не зрадієш. Якщо раб навмисно лінується і свідомо здійснює проступки в роботі, не випадково і не через помилку, не вчи його спритності, він ні за яких обставин не стане проворним і спритним. Скоріше продавай такого раба, бо сплячого можна розбудити одним окриком, а лінивого ні трубами, ні барабанами не розбудиш».
«Не дозволяй, щоб у твоєму домі раби браталися один з одним, а рабині називали себе їхніми сестрами, від цього великі виникають лиха. І на рабів, і на вільних своїх накладай тягар співмірно їхнім силам, щоб, ослабнувши, вони не стали непокірними. Сам будь справедливим, щоб бути доброчесним серед доброчесних. Раб повинен вважати свого господаря братом, і сестрою, і матір’ю, і батьком».
«Раба, який перебував у багатьох работорговців, не купуй, бо раб повинен боятися работорговця, як осел коновала. Раб, який увесь час через будь-яку дрібницю хоче, щоб його продали, не боїться свого продажу і купівлі, до нього не прив’язуйся, добра від нього не отримаєш, обміняй його на іншого».
Jean-Léon Gérôme, «Le Marché aux Esclaves», 1871
КӨБІРЕК ОҚУ
+4
1
SchoolMaster
біраз бұрын Сілтеме
0
0
SchoolMaster
біраз бұрын Сілтеме

Спитав у ШІ що він думає про порку сідниць

+6
1