Та ок. Проте, чи не можна використовувати пет-плей як спосіб уникнення власної ідентичності, якщо відчуваюється емоційне вигорання, чи стрес або симптоми деперсоналізаційного розладу? Як варіант?
Так чи інакше, у мене немає теплих відчуттів до пет-плею та енімал-ігор, як і майже жодного відповідного досвіду в цій практиці. Один раз, як то кажуть... На щастя. То ж не поділяю захоплення щодо неї. Тому, можливо, я помилявся в цьому фрагментв відповіді, власне, як і автор поста.
Не помиляються лише ті, хто нічого не робить. Буває.
Так чи інакше, у мене немає теплих відчуттів до пет-плею та енімал-ігор, як і майже жодного відповідного досвіду в цій практиці. Один раз, як то кажуть... На щастя. То ж не поділяю захоплення щодо неї. Тому, можливо, я помилявся в цьому фрагментв відповіді, власне, як і автор поста.
Не помиляються лише ті, хто нічого не робить. Буває.
Пет-плей - Не Деперсонализация. Это один из видов энимал игр. Лошадки, кошечки, собачки, лисички,хорьки,скунсы....это либо выход анималистической суб- сущности на первый план, либо воплощение в тотемную суб- часть личности, Но всегда с сохранением индивидуальности личности. Даже в роли животного.
Сложно такую трансформацию отнести к деперсонализации. Скорее всего это спуск к генетической рептилии с целью краткосрочного отказа от диктатуры социума...
КӨБІРЕК ОҚУ
Сложно такую трансформацию отнести к деперсонализации. Скорее всего это спуск к генетической рептилии с целью краткосрочного отказа от диктатуры социума...