Нагадали про голос. Працював виховатилем в дитячому таборі, і була одна дівчинка Ніка, маленька, худенька, але з нею не зв'язувались ні однолітки, ні старші дівчата, і взагалі Ніку всі любили. У Ніки був дзвінкий голосочок на грані ультразвуку і гарні легені, якщо Ніка починала кричати в кімнаті, враження було таке що зара твоє сердце розірве нахрін, з вух потече к**в і ти загинеш страшною смертю.
Коротше за гарний голос, Ніку поважали усі)
Коли приїхав її тато, на батьківський день, і спитав:
- Як поводить себе моя доня, чи ніхто її не ображає
Я відповів:
- Ніка це дзвіночок, нашої групи.
Тато відповів:
- Ну так, ну так, це добре - а потім на вухо додав : співчуваю.


Просто пригадалось)