ПУБЛІЧНІ ЛЮДИ
Майя Verified photo
Був в мережі 34 хвилини тому
Неважно кто Ты? Верх или Низ, БДСМ https://t.me/+KiDgU2ADToA1YTBi или Женщина, Транс Леди, Сисси


https://t.me/+KiDgU2ADToA1YTBiв
Київ, Україна
Більше інформації
1072 Дописи
71 Читач
POSTS REPLIES
Майя
4 години тому посилання

Покарання від Верхніх.

Читати далі
0
2
Майя
20 годин тому посилання
+4
16
Майя
2 дні тому посилання

Міфи, які нам розповіли на уроках історії, і ми в них віримо.

Читати далі
+4
7
Майя
2 дні тому посилання

«Звільни себе»

Тіло не хотіло, але ноги самі йшли за нею. Хто вона? Куди веде? Що їй потрібно? Вона виглядала дивно, незвично — майже нереально. Її образ ніби зітканий із сна і тривоги.


Ми підійшли до стіни. Вона зупинилась, поглянула мені в очі і тихо, але владно сказала:


— Стій. Не рухайся.


Я завмер. Вона наказала підняти руки догори і розвести їх у сторони. Як тільки я виконав наказ — холод металу обхопив зап’ястя. Ланцюги. Потім — те саме з ногами.


Я не розумів, де я. Простір наче розчинився, залишивши лише її, мене і незбагненну напругу. І тут я почув звук — щось дзвінко впало на підлогу. Я ніби прокинувся.


Переді мною стояла жінка в образі, який важко описати. Страх огорнув мене. І водночас — цікавість.


— Давай знайомитись, — сказала вона. — Мене звати Пані Ела. Я знаю, як тебе звати. Я давно за тобою слідкую. І я хочу тобі допомогти.


Вона посміхнулась. Та посмішка була загадкова. Тепла й холодна одночасно.


— Ти хочеш знати, чому ти тут. Дізнаєшся. Якщо заслужиш.


Вона підійшла до столика, на якому лежали різні ударні девайси. Взяла один — і повільно наблизилась до мене. Знову посмішка. І тоді — перший удар по сідницях. Тиша. Через кілька секунд — другий.


Біль. Я не стримався, почав лаятись, протестувати, кричати. Але вона залишалась спокійною:


— У тебе два варіанти: або я закриваю тобі рот кляпом, або ти потім усе дізнаєшся.


Вона дістала монету.


— Якщо випаде орел — буде кляп. Якщо решка — ти здогадаєшся.


Монета впала.


— Ну що, відгадай, що випало? Кляп чекає на тебе.


Але… її не цікавила монета. Її цікавив я. Вона хотіла мене зрозуміти, дати мені змогу відчути себе справжнім. Дозволила мені бути будь-яким — кричати, плакати, злитись. Вона хотіла бачити мій справжній вигляд — без масок і страху.


Вона продовжила порку. Я терпів. Потім знову кричав. Лаявся. Називав її дияволом. Питав, хто вона така, чому має право так чинити зі мною. Вона мовчала. Продовжувала.


І я почав плакати.


Я хотів звільнитись, але ланцюги тримали міцно. І раптом — щось змінилося. В голові пролунало: «Звільни себе…»


— Хто це? — подумав я. — Що відбувається?


«Звільни себе», — повторив голос, тепер уже не лише в розумі, а й у серці.


І несподівано — я перестав відчувати біль. Він став приємним. Тисячі колючок пронизували тіло, але я відчував гармонію, злиття. Біль став частиною мене. Я став собою. Тим, ким завжди боявся бути. Яким не дозволяв собі бути.


— Ну що, сподобалось? — запитала Пані Ела.


— Так, — відповів я тихо.


Я поглянув на неї — і побачив зовсім іншу жінку. Не диявола. Лікарку. Цілительку душ. Її образ був прекрасним.


— Я хотіла, щоб ти став собою, — промовила вона. — Можливо, на початку я поводилася жорстко, але тепер ти знаєш, хто ти.


Вона зняла з мене ланцюги. Я впав на коліна і ніжно поцілував її ноги. Вона подивилася з гордістю:


— Я дозволяю тобі поцілувати мою руку.


Я піднявся, схилив голову і ніжно поцілував її долоню. Та рука — витончена, гарна — здавалася святинею.


— Молодець, — сказала вона.


Сльози щастя з’явились на моєму обличчі.


— До наступного разу, — промовила Пані Ела.


Я мовчки кивнув. І відчув — я справді звільнив себе.
Читати далі
+2
0
Майя
3 дні тому посилання
+1
4
Майя
3 дні тому посилання

Топ-бюстгальтер. Бюстгальтер.

Є певна категорія людей — як жінок, так і чоловіків, — яким подобається носити бюстгальтери або топ-бюстгальтери. Я теж належу до них.


Коли йду в місто або роблю звичайну прогулянку, іноді вдягаю топ або бюстгальтер, що мене приваблює — обов’язково напишу згодом. Колір для мене не має великого значення у повсякденному житті. Коли йдеться про тематичний захід або образ, тоді я більш уважно підбираю колір та стиль, щоб усе гармоніювало.


Що мені більше подобається вдягати — топ чи бюстгальтер, напишу пізніше. А поки мені цікаво: кому ще подобається носити бюстгальтери чи топи? Що для вас у цьому головне:
1. сексуальність?
2. комфорт?
3. емоційна свобода?
4. самовираження?
5. фетиш?
6. інше?


Який ваш найулюбленіший колір?


Окреме питання для чоловіків.
Бюстгальтер ( топ бюстгальтер) підбираєте номер 1.2.3.4.5.6. який вдягати?
1. Так
2. Ні.


Поділіться своїми думками.
Читати далі
+2
0
Майя
4 дні тому посилання
Добрий вечір, KICHUM
Дякую за відповідь.


Природа — це наш дім.
Ліси, ріки, птахи й кожен подих вітру — усе це безцінний дар, який ми маємо берегти.
На жаль, усе частіше люди забувають, що ми — частина цієї гармонії.
Сміття в лісі, вирубані дерева, забруднені водойми — це не просто екологічні проблеми, це дзеркало нашого ставлення до світу.


Починаймо з малого:
— не залишаймо сміття після себе;
— дбаймо про зелені зони;
— підтримуймо ініціативи з охорони довкілля.


Любов до природи — це любов до життя.
Бережімо її разом.
Читати далі
0
0
Майя
4 дні тому посилання

Відчуття весни.

+7
3
Майя
5 днів тому посилання

Міфи, які нам розповіли на уроці історії, а ми в них віримо.

Читати далі
+3
2
Майя
5 днів тому посилання
+3
1
Майя Verified photo
Був в мережі 34 хвилини тому
Неважно кто Ты? Верх или Низ, БДСМ https://t.me/+KiDgU2ADToA1YTBi или Женщина, Транс Леди, Сисси


https://t.me/+KiDgU2ADToA1YTBiв
Київ, Україна
Більше інформації
1072 Дописи
71 Читач
POSTS REPLIES
Майя
4 години тому посилання

Покарання від Верхніх.

Читати далі
0
2
Майя
20 годин тому посилання
+4
16
Майя
2 дні тому посилання

Міфи, які нам розповіли на уроках історії, і ми в них віримо.

Читати далі
+4
7
Майя
2 дні тому посилання

«Звільни себе»

Тіло не хотіло, але ноги самі йшли за нею. Хто вона? Куди веде? Що їй потрібно? Вона виглядала дивно, незвично — майже нереально. Її образ ніби зітканий із сна і тривоги.


Ми підійшли до стіни. Вона зупинилась, поглянула мені в очі і тихо, але владно сказала:


— Стій. Не рухайся.


Я завмер. Вона наказала підняти руки догори і розвести їх у сторони. Як тільки я виконав наказ — холод металу обхопив зап’ястя. Ланцюги. Потім — те саме з ногами.


Я не розумів, де я. Простір наче розчинився, залишивши лише її, мене і незбагненну напругу. І тут я почув звук — щось дзвінко впало на підлогу. Я ніби прокинувся.


Переді мною стояла жінка в образі, який важко описати. Страх огорнув мене. І водночас — цікавість.


— Давай знайомитись, — сказала вона. — Мене звати Пані Ела. Я знаю, як тебе звати. Я давно за тобою слідкую. І я хочу тобі допомогти.


Вона посміхнулась. Та посмішка була загадкова. Тепла й холодна одночасно.


— Ти хочеш знати, чому ти тут. Дізнаєшся. Якщо заслужиш.


Вона підійшла до столика, на якому лежали різні ударні девайси. Взяла один — і повільно наблизилась до мене. Знову посмішка. І тоді — перший удар по сідницях. Тиша. Через кілька секунд — другий.


Біль. Я не стримався, почав лаятись, протестувати, кричати. Але вона залишалась спокійною:


— У тебе два варіанти: або я закриваю тобі рот кляпом, або ти потім усе дізнаєшся.


Вона дістала монету.


— Якщо випаде орел — буде кляп. Якщо решка — ти здогадаєшся.


Монета впала.


— Ну що, відгадай, що випало? Кляп чекає на тебе.


Але… її не цікавила монета. Її цікавив я. Вона хотіла мене зрозуміти, дати мені змогу відчути себе справжнім. Дозволила мені бути будь-яким — кричати, плакати, злитись. Вона хотіла бачити мій справжній вигляд — без масок і страху.


Вона продовжила порку. Я терпів. Потім знову кричав. Лаявся. Називав її дияволом. Питав, хто вона така, чому має право так чинити зі мною. Вона мовчала. Продовжувала.


І я почав плакати.


Я хотів звільнитись, але ланцюги тримали міцно. І раптом — щось змінилося. В голові пролунало: «Звільни себе…»


— Хто це? — подумав я. — Що відбувається?


«Звільни себе», — повторив голос, тепер уже не лише в розумі, а й у серці.


І несподівано — я перестав відчувати біль. Він став приємним. Тисячі колючок пронизували тіло, але я відчував гармонію, злиття. Біль став частиною мене. Я став собою. Тим, ким завжди боявся бути. Яким не дозволяв собі бути.


— Ну що, сподобалось? — запитала Пані Ела.


— Так, — відповів я тихо.


Я поглянув на неї — і побачив зовсім іншу жінку. Не диявола. Лікарку. Цілительку душ. Її образ був прекрасним.


— Я хотіла, щоб ти став собою, — промовила вона. — Можливо, на початку я поводилася жорстко, але тепер ти знаєш, хто ти.


Вона зняла з мене ланцюги. Я впав на коліна і ніжно поцілував її ноги. Вона подивилася з гордістю:


— Я дозволяю тобі поцілувати мою руку.


Я піднявся, схилив голову і ніжно поцілував її долоню. Та рука — витончена, гарна — здавалася святинею.


— Молодець, — сказала вона.


Сльози щастя з’явились на моєму обличчі.


— До наступного разу, — промовила Пані Ела.


Я мовчки кивнув. І відчув — я справді звільнив себе.
Читати далі
+2
0
Майя
3 дні тому посилання
+1
4
Майя
3 дні тому посилання

Топ-бюстгальтер. Бюстгальтер.

Є певна категорія людей — як жінок, так і чоловіків, — яким подобається носити бюстгальтери або топ-бюстгальтери. Я теж належу до них.


Коли йду в місто або роблю звичайну прогулянку, іноді вдягаю топ або бюстгальтер, що мене приваблює — обов’язково напишу згодом. Колір для мене не має великого значення у повсякденному житті. Коли йдеться про тематичний захід або образ, тоді я більш уважно підбираю колір та стиль, щоб усе гармоніювало.


Що мені більше подобається вдягати — топ чи бюстгальтер, напишу пізніше. А поки мені цікаво: кому ще подобається носити бюстгальтери чи топи? Що для вас у цьому головне:
1. сексуальність?
2. комфорт?
3. емоційна свобода?
4. самовираження?
5. фетиш?
6. інше?


Який ваш найулюбленіший колір?


Окреме питання для чоловіків.
Бюстгальтер ( топ бюстгальтер) підбираєте номер 1.2.3.4.5.6. який вдягати?
1. Так
2. Ні.


Поділіться своїми думками.
Читати далі
+2
0
Майя
4 дні тому посилання
Добрий вечір, KICHUM
Дякую за відповідь.


Природа — це наш дім.
Ліси, ріки, птахи й кожен подих вітру — усе це безцінний дар, який ми маємо берегти.
На жаль, усе частіше люди забувають, що ми — частина цієї гармонії.
Сміття в лісі, вирубані дерева, забруднені водойми — це не просто екологічні проблеми, це дзеркало нашого ставлення до світу.


Починаймо з малого:
— не залишаймо сміття після себе;
— дбаймо про зелені зони;
— підтримуймо ініціативи з охорони довкілля.


Любов до природи — це любов до життя.
Бережімо її разом.
Читати далі
0
0
Майя
4 дні тому посилання

Відчуття весни.

+7
3
Майя
5 днів тому посилання

Міфи, які нам розповіли на уроці історії, а ми в них віримо.

Читати далі
+3
2
Майя
5 днів тому посилання
+3
1