Лоскотання
Лоскотання - це практика в БДСМ, під час якої "нижню" сторону лоскочуть. Поза межами БДСМ лоскотання використовується, як сексуальна практика, що збільшує збудження та дозволяє вам розважатися.
Механізм впливу.
Лоскотання спричиняє рефлекторну компресію периферичних судин шкіри; з цим температура кінцівок (на кілька десятих градусів) та їх об'єм знижуються. Це пояснює збіднення шкіри в місці лоскотання, але в той же час спостерігається сильне збільшення к**в'яного тиску в сонній артерії, в судинах голови та мозку, де к**в виводиться з місць, що піддаються лоскотанню. Обличчя покривається червонінням, пульс і частота дихання прискорюються.
Існують два типи лоскотання - кнізмезія, що виникає від легкого дотику, та гаргалезія, від грубших впливів на найбільш чутливі до лоскотання місця на тілі.
Другий вид лоскотання також супроводжується загальним збудженням, сміхом і рефлекторними неконтрольованими рухами.
Після тривалого лоскотання відбувається втома, і часто синкопа, що може супроводжуватися ефектами, близькими до делірию. Протягом тривалого часу лоскотання використовувалося як засіб під час катувань, а також під час виконання смертних вироків, під час яких тривале лоскотання призводило до смерті. Тому, незважаючи на його видиму безпечність, лоскотання відноситься до екстремальних практик. Його не слід застосовувати до людей із будь-якими проблемами з судинами.
Патологічна фобія лоскотання (птеронофобія) також повністю виключає цю практику. Зауважимо, що лоскотання також використовується як терапевтична практика для різних захворювань.
Термінологія лоскотання.
Любителі лоскотання мають власну термінологію. Отже, той, хто лоскоче - називається лоскотар.
Методика лоскотання.
Лоскотання робиться рукою, пером (є спеціальні пера для цього), волоссям, ногами (лоскотання може поєднуватися з фетишем на ноги) та різними предметами. Основні зони для лоскотання - це ноги, пахви, груди, живіт, шия, обличчя, вухо - як правило, його лоскають пером, і т.д. Різні люди можуть бути чутливими до лоскотання в різних областях, і лоскотання різних частин тіла викликає різну реакцію. Чи фіксується лоскаючий залежить від ступеня довіри та розуміння.
Перші сеанси лоскотання найкраще проводити без фіксації. Є кілька поз, в яких виключається можливість завдати шкоди лоскачу з неконтрольованими рухами лоскаючого. Для фіксації в лоскотанні використовуються нестандартні для БДСМ інструменти - наприклад, ковдра, що залишає ноги вільними. Також використовуються латексні костюми. Лоскотання поза спільнотою БДСМ. Існує ціла підкультура навколо лоскотання, і вона лише частково перекривається з тематичною спільнотою, де лоскотання - це лише одна з багатьох практик однієї з тематик Предмета. Існують (в тому числі в Україні) клуби для любителів лоскотання, спеціальні веб-сайти і проводяться зустрічі. Був розроблений кодекс лоскача, який в остаточному аналізі зводиться до тих самих норм добровільності, розумності та безпеки, що й у БДСМ. Також передбачено використання безпечного слова.
