Хочу відмітити, що з сьогодні мій блог переходить на українську мову, для підтримання україномовного сектору блогінгу, та через мою власну позицію, що "какая разнєца" - то х*йня.

23го лютого я повернулася додому з вечірки, з милого мому серцю Харкова, а вже 24 лютого 2022 року мій світ, та світ близько 40-ка мільйонів жителів України розділився на до, та після. До - мирне, спокійне життя, в моєму випадку: спілкування з друзями, поїздки на вечірки, плани на проведення майстер-класів (з постійним штурханням мене "коли вже!?" та моїм відкладанням всього на потім), ємоційні та неймовірні сессії, звичайний робочий графік, плани на відпустку, плани на весняні свята поїхати до рідні, плани на навчання шібарі, декорування своєї домашньої тематичної студії. І після... На початку було здригання від звуків сирени, кілька разів від обстрілів частина стелі сипалась на голову, безсонні ночі, між сиренами та обстрілами. Кожен ранок починається з дзвінків рідним - чи цілі? Чи були обстріли? Що зруйновано? Знервовано пишеш своїм партнерам - як ви там? Все в порядку? Як родичі? Як ти? Сумую, кохаю (саме в цей час, коли я це пишу я отримала повідомлення, "обіймаю та сумую"). 90% відсотків твого інформаційного простору - новини. Новини про зруйновані будинки, про смерті людей, про перемовини, про смерті рашистів.

Так що ж за тему? Сум та образа, які змінюються на лють, коли пролистуєшь канали та блоги російських тематиків, в яких все добре, та не стріляють над головою. Всі тематичні та порнографічні канали в архівах, та навіть свій канал перестаєш заповнювати, бо натхнення немає. Замість цього приходить робота. По 3-5 діб підряд. Намагання потрапити на роботу, а потім додому. Коли із сумом заходячи до залу дивишься на нещодавно обрізаний бамбук, складаєшь обережно девайси, бо якщо будеш євакуюватися - вони залишаться вдома, а твоє життя вкладається в переноску із котами, та папку з документами. Чи залишиться твій дім цілим? Невідомо. Моток джуту йде до рятівної валізи не з метою шібарі. Всі твої тематичні чати (крім тих, які "внє політікі") перетворюються на потужну інформаційну систему. Тематична та кінк спільнота перетворюються на волонтерів (постачають медикаменти, іжу, воду), надають свої студії як прихисток для людей, допомагають тематикам та кінкстерам із потерпаючих міст. Міжнародні тематичні спільноти (особливо шібарі) долучилися до допомоги українцям.

Було дивним для мене, коли почали писати із чатів знайомств, де я публікувала дуже давно свої контакти, з метою познайомитись. Для мене це досі є незрозумілим, особливо, коли пишуть люди стосовно теми з міст, в яких йдуть бої та обстріли. Також, морально диким для мене були новини, що в західній частині України люди організовують кінк вечірки. Як воно виходить вцілому? В когось зараз активне, відносно мирне життя, та їх інтереси стосовно теми та кінку збереглись, та я насправді рада за цих людей, бо так вони можуть зняти напругу, але нажаль, це не стосується мене. Інші люди переключились активно на фазу війни, забувши про тематичні інтереси, та переключивши на соцільно-побутові.

Що ж буде далі? На мою думку, на даний момент відбувається радикальна зміна українського суспільства, в т.ч тематичного. Ми прийшли до єдності, забули про розбіжності. Ця війна об'єднала нас морально та фізично. Українська тематична та кінк спільноти показали себе єдиними. Вважаю, що в майбутньому ці всі події будуть сприяти розвитку суто українського тематичного простору. Всі ці події вичавлять на рівні менталітету збоченні поняття російських тематиків, та дасть поштовх орієнтуватися на свої моральні та єтичні принципи теми. Нарешті ми зрозуміємо, що і в нашій країні "є свої пророки", а також, сильніше розверне наш погляд на європейські тематичні спільноти.

Окремо скажу. Я сумую за кожним, кого я знаю з тематиків України. Ви неперевершені. Неперевершені бійці ЗСУ та ТРО, волонтери, рятувальники, медики, батьки. Ми переможемо, та влаштуємо ̶с̶в̶і̶й̶ ̶б̶л̶є̶е̶к̶д̶ж̶е̶к̶ ̶і̶з̶ ̶ш̶л̶ь̶о̶н̶д̶р̶а̶м̶и̶ наймасштабнішу українську тематичну вечірку! Я вірю в вас, я вірю в себе. Все буде Україна!
https://telegra.ph/Koli-v%D1%96jna-postukala-v-dve...