Завжди мене дивували люди , котрі спочатку знайомилися в Інтернеті , потім спілкувалися та доволі багато , і навіть декотрі і були поряд , могли зустрітись , але в один день пропадали і все . Ну мені то було якось і все одне . Я в таких випадках не парюсь . Поспілкувалися та і гарно . Якщо ще і не живе поряд , чого там вже малювати якісь нездійсненні в наш час перспективи , а якщо і поряд так напевне не зацікавився . Я ж не конгфетка , щоб усім подобатися.
Але дивишься пройшов місяц , два
і тут з'явилось диво незвідки .
Написав .
Якщо я згадаю , що взагалі хто це , то питаю :
" А де ж ти був . Улюблений та рідний ?"
Та і кажешь : "Чого не писав ? "
І тут він починає :
"Був зайнятий , я об вас весь час пам'ятав та тратататах"
Кажешь - це не виправдання .
Людина йде вперед і живе без тебе .
І повернути то відношення ,яке було, коли ви спілкувалися, не вийде .
Ні , не тому що вона там на щось розраховувала , а тому що вона має теж якусь самооцінку )
І їй напевне не дуже приємно , коли з нею різко припиняють спілкуватися без пояснень . Але якщо і так , то вона просто забуде через пару днів теж про тебе .
Я розумію , що може є і обставини , але написати такі слова як " добрий ранок " та " Спокійного сну " - це пальці не зламаються , якщо ти хочешь щоб людина про тебе не забувала .
А якщо ти ось так робишь , то нічого тоді робити "фе", якщо про тебе теж забули . Це закономірно .
Хочу розповісти з свого життя :
В перші місяці після весілля молодята ніжно один до одного відносяться.
Так було і у мене . Після смачного обіду ( а я вмію готувати ) , виходячи на роботу , приходячи , мене чоловік цілував . Ну собі такий ритуал любові та поваги .
Так буває часто .
Але вже як пройшов рік, другий , все це стало не так часто , а потім і зовсім щось навіть припинилося.
Тоді я запитала його .
" А чого ти перестав мене цілувати як раніше ?"
Відповідь була : " Я же зайнятий , на роботу йду , після я заморююся "
Тоді я йому і сказала :
"Це все я розумію , але поцілувати це ж скільки потрібно зусиль і тяжкої праці?
Авжеж ні . Це просто ти вже перестав мене цінувати як раніше . Я думаю , щоб ми поважали один одного , не потрібно багато. Просто ці поцілунки були підтвердженням значення мене в твоєму житті . Але я не буду тебе заставляти робити те , що ти вважаєш не потрібним "
І ось вже 35 років мій чоловік завжди мене цілує в знак того, що я значу в його житті багато .
Чому я привела такий приклад .
Тому що не потрібно багато зусиль щоб показати людині своє гарне відношення . Для цього вистачає іноді пари слів ,не більше .
Але, якщо про людину пам'ятають час від часу , і то, скоріш, тому що стало скучно , чи другі йому не відповідають , а тут на очі попався твій аккаунт і він вирішив що ти його кишеньковий співбесідник чи тваринка , яку можна покликати і вона прибіжить радісно вимахуючи хвостом .
Таке відношення до людей як я вважаю потреблядське.
Тому і вони не заслуговують на інше .
Ось так і ідуть такі люди по життю .
А ще хочуть знайти щось собі надійне та серйозне )
Не потрібно к людям відноситись як к речі, котру можна засунути подалі ,а потім дістати і вона буде до тебе відноситись так як раніше .
Потрібно знати , що на місті де був ти , з'являться другі . І ти будешь вже щось із минулого , яке може і не пам'ятають як звати .
Будьте уважніше до людей , які вам цікаві .