Коли залишилися лиш спогади
Я стояв у вікна, і спостерігав за дорогою, у пошуках такого рідного силуету. Ти запізнювалася, я почав нервувати, емоціі в середині почали закипати, навіваючи дурні думки. Аж раптом я спочатку відчув тебе, а потім побачив, від серця відлягло. Ти зайшла у квартиру, і тихо попросила пробачення. Я поглядом запросив до кімнати. Ти швидко роздяглася і стала перед мною на коліна, покірно опуствши голову, відчуваючи свою провину. Я взяв підборіддя рукою, і подивився у твої очі , і полинув в безодню! Тільки ти, могла дивитися у вічі, і водночас ховати іх у відлунні мого погляду! я відчував що і твоя душа стоїть на колінах! Трішки понасолоджуючись миттю, я поглядом сказав тобі лягти на диван, і ти покірно послухалась!!! На тумбочці лежав ремінь, і свіжозрізаний сливовий прут майже півтораметровоі довжини. Я сьогодні ніби відчував що ти запізнишся, і приготував щось особливе! Я взяв його і замахнувся, від різкого, пронизуючого звуку, здригнулися ми обоє! Я почав водити ним по твоєму прекрасному тулу, повторюючи кожен цого вигин, гладячи ним ніжно ніжно, ти заспокоілася, і почала розслаблятися, і сама в цю мить, я замахнувся іншою рукою, і вдарив долонею по твоім соковитим ягодицям! На якусь мить, моя долонь і твоє тіло, стали одним цілим, той вогонь що виник між ними, ніби спаяв нас в одне ціле, як поєднані наші серця