Саме тому я і написав: з усією повагою. "На х*й" – це образно. Ми з Маєю тут постійно "образно" спілкуємося. Я людина проста, трохи бидлувата, звісно, але кажу чесно те, що думаю. Паління, безумовно, шкідливе для здоров'я. Але питання не в цьому, а у межах особистої свободи. Якщо людина курить у присутності верхньої, вона, зввсно має повне право попросити його цього не робити – через пасивне куріння, неприємний запах чи просто особистий дискомфорт. Це питання поваги до партнера.
Але якщо людина курить у власний час і в особистих обставинах – на роботі, за кермом, після сексу з дружиною, після безсонної ночі спостерігаючи за заревом від шахедів, аби заспокоїти нерви, – це вже її справа. Доросла людина має право на свої звички та рішення, навіть якщо вони комусь не подобаються.
Тут важливо розуміти ще один момент – баланс влади у стосунках. Особливо якщо це сесійні відносини. Якщо сьогодні партнер просить перестати палити, не в його присутності, то що буде завтра? Контроль їжі? Одягу? Соціального кола? Тут питання не у палінні як такому, а у принципі: де закінчується турбота і починається втручання у свободу іншого? Відповідь відома: "Моє право закінчується там, де починається право іншого".
Люди можуть мати різне ставлення до шкідливих звичок, і це нормально. Але важливо розрізняти здорове прохання та спробу контролю. Стосунки – це не про підпорядкування, а про домовленості та повагу до особистих меж кожного.
Якщо коротко – ось така моя хоч й сумбурна, але все ж таки думка.