Мій пост стосується допису пані Bittersweet. Я одна з тих жінок, яка відмовляється від зв'язування на першій сесії. Насправді, до певного моменту я про це взагалі не думала. На мою думку, якщо людина в найкращих і бажаних практиках зазначила бандаж, значить вона вміє в'язати. Але все виявилося зовсім не так


До сесії, після якої я взагалі не розглядаю зв'язування з незнайомим партнерами, я вже досить довго практикувала бандаж. В мене був досвід з дома верхніми на постійній основі. Це були досить часті та постійні зустрічі.


Мені подобався бандаж і я навіть не знала, як може бути інакше, якщо з'явиться інший партнер.


З одним чоловіком, я познайомилася на одному з тематичних сайтів, ми досить довго переписувалися і він розповідав, який він чудовий бандажист. Настав день Х першої сесії. Він прийшов назустріч і витяг з пакету мотузки. Одна з них взагалі була якась товстолезна, я не знаю, вона схожа на якийсь канат, а інша - звичайний джут. Та що мене здивувало, що обидві мотузки були необробленими. Вони виглядали зовсім не так як ті, якими мене до цього в'язали.


Щоб вас не втомлювати скажу, що все закінчилося не дуже добре. Він дуже туго зв'язав мене вище ліктів і щось передавив. Через 10 хвилин такої обв'язки, відчула, що моя рука починає німіти. Через кілька хвилин я взагалі перестала її відчувати. Через кілька хвилин попросила себе розв'язати. Він не хотів, тягнув час, поки я не сказала стоп-слово.


Руку я відновлювала досить довго. Ще близько року в мене та рука німіла періодично. Тож після того, не дозволяю себе зв'язувати на першій сесії незнайомим людям.