Поділюся з вами одним яскравим епізодом із власного досвіду.


Це було в Києві, коли я облаштовувала свою студію фемінізації — зі звичайної двокімнатної квартири. Хотілося створити не просто затишний простір для перевтілень, а й повноцінну локацію для зйомок, ігр, розмов та експериментів.


Одна кімната мала стати студією, і стояв вибір: робити масштабний ремонт (що дорого, нудно і потребує мужиків з мішками цементу), чи вигадати щось креативне. Я обрала друге — купила білу банерну тканину: легка, матова, гарно працює зі світлом. Потрібно було просто акуратно закріпити її на стінах, і… вуаля — студія готова.


Ось тут і настав момент гри.


Я звернулась до одного зі своїх підлеглих. Довго вмовляти не довелося — він уже стояв на порозі з перфоратором, ледь стримуючи збуджене тремтіння. Після короткої трансформації в жіночий образ (перука, мейк, сукенка — ви ж розумієте), вже він, точніше — "вона", працювала інструментом, вправно і з ніжністю.


Це не була просто допомога. Це було служіння. Це був ритуал. Це була сценка домінування, де я — Господиня простору, а вона — чарівна, злегка пітна служниця в мереживних панчохах і з перфоратором у руках. Фетиш у чистому вигляді.


Можливо, хтось зараз кине:


«А чому не викликати "чоловіка на годину"?»
Можна. Але "чоловік на годину" не сяде переді мною на коліна, не попросить дозволу торкнутись мого каблука, не запитає, чи варто шукати іншу насадку на дриль.
І точно не запишеться потім у щоденник:


"Сьогодні я була корисною. Я облаштовувала студію для моєї Пані. Це був мій найкращий день."---


Такі моменти — це не про зекономлений бюджет. Це про втілення влади, ідентичності, ігрового потенціалу в побуті.
Це про те, як із найзвичніших речей можна зробити сакральну дію.
Для мене — це задоволення керувати.
Для нього/неї — це задоволення бути під контролем. І робити щось корисне для тієї, ким захоплюється.


Думаю, ви здогадалися, що і прибирання після будівельних робіт було зроблено ідеально. Бо для чого ж ще мати Побутового раба?


---


🔧 А тепер ваша черга.
Розкажіть у коментарях:
**Чи траплялись вам такі ігрові або не дуже сценарії в побуті?
Хто вам допомагав?
Як ви це відчували — як послугу, гру чи елемент владної динаміки?**


Можливо, зберу ваші історії у новий пост — із посиланням, якщо забажаєте 😉


https://t.me/lgbtqAZ/1090